Інформаційна карта щодо процедури взяття на квартирний (кооперативний) облік

Відповідно до статті 60 Житлового кодексу Української РСР Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних Спілок від 11 грудня 1984 р. N 470 затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі – Правила).

КРОК ПЕРШИЙ:

Квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється:

- у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

-       на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

-      які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчим комітетом обласної, міської Рад народних депутатів разом з радами профспілок;

-      які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

-      які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї;

-      які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

-      які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

-      які проживають у гуртожитках;

-      які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

  КРОК ДРУГИЙ:

Документи, які подаються до виконавчого комітету Ради народних депутатів за місцем проживання громадян:

-      заява про взяття на квартирний облік (підписується членами сім'ї, які разом проживають);

-      довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку (форма 3), видана організацією, яка здійснює експлуатацію жилого будинку;

-      довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті місцевої Ради);

-      копію технічного паспорту квартири або копії сторінок технічного паспорту будинку;

-      громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, вказують про це у заяві і подають відповідні документи.

-      копії паспорту (свідоцтва про народження) та ідентифікаційного коду всіх членів сім’ї;

-       інші документи при необхідності запитуються виконавчим комітетом місцевої Ради або адміністрацією підприємства, установи, організації

КРОК ТРЕТІЙ:

Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.

Громадяни, які перебувають на квартирному обліку проходять щорічну перереєстрацію, в ході якої перевіряються їх облікові дані.

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ:

У першу чергу жилі приміщення надаються:

-      інвалідам Великої Вітчизняної  війни і сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам.

-      учасникам бойових дій та учасникам війни.

Жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв.м жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті (9 кв.м на одну особу). При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

*****

На виконання Указу Президента України від 14 листопада 2014 року     № 880/2014 «Про Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року», доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 24.11.2014 р. № 42513/1/1-14 щодо виконання пункту 9 Протокольного рішення Адміністрації Президента України стосовно соціальної реабілітації учасників антитерористичної операції на Сході України та протезування осіб, постраждалих під час АТО, проводиться реабілітація учасників АТО в госпіталях ветеранів війни.

Проведення реабілітаційних заходів учасникам АТО здійснюється з метою:

·                     скорочення термінів відновлення пошкодженого здоров'я;

·                     соціальної адаптації;

·                     повернення пацієнтів в суспільство.

1. Загальні положення

В Україні ефективно функціонує мережа госпіталів ветеранів війни. В госпіталях створена сучасна лікувальна та матеріально-технічна база, яка налічує 8,5 тис. ліжок в усіх регіонах України. Госпіталі повністю укомплектовані кваліфікованими кадрами, що мають достатній досвід роботи з реабілітації учасників бойових дій.

Діяльність госпіталів визначена Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Частину першу статті 6 зазначеного Закону доповнено пунктом 19, у якому зазначено, що до осіб, які належать до учасників бойових дій, відносяться також: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

 2. Види реабілітації в госпіталях ветеранів війни

В госпіталях для ветеранів проводиться фізична, медична, психолого-психіатрична, елементи соціально-побутової реабілітації, підготовка до протезування.

І.    Медична реабілітація містить послуги з:

1.                 Відновної терапії:

·                     фізіотерапії;

·                     механотерапії;

·                     рефлексотерапії;

·                     бальнеотерапії;

·                     медикаментозного лікування;

·                     нетрадиційних методів лікування;

·                     інше.

2.                 Відновної хірургії (у разі необхідності із залученням спеціалістів Міністерства охорони здоров'я України):

·                     реконструктивної хірургії;

·                     пластичної хірургії;

·                     інше.

3.            Стоматологічного протезування.

4.                   Підготовки до протезування, ортезування.

ІІ. Фізична реабілітація містить послуги з:

·                     ерготерапії (працею);

·                     кінезотерапії (рухом);

·                     ЛФК;

·                     масажу.

ІІІ. Психолого-психіатрична реабілітація містить послуги з:

·                     консультування;

·                     психологічної діагностики;

·                     психологічної корекції;

·                     психотерапії;

·                     психіатричної допомоги, у тому числі медикаментозної.

ІV. Соціально-побутова реабілітація проводиться в межах можливостей лікувального закладу з елементами: розвитку навичок самообслуговування, пересування, орієнтування, спілкування, користування інформацією (у разі необхідності із залученням фахівців із соціальної реабілітації Міністерства соціальної політики України).

Проведення зазначених заходів спрямоване на:

·                     розвиток медико-соціальної реабілітації постраждалих від бойових дій в сучасних умовах;

·                     виконання індивідуальних програм реабілітації для учасників АТО;

·                     покращення контролю за здійсненням реабілітації учасниками АТО;

·                     раціональне використання кадрових і матеріальних ресурсів госпіталів ветеранів війни, їх спеціалізації та розширення відповідно до потреб часу;

·                     залучення до реабілітаційного процесу спеціалістів інших закладів різного підпорядкування у разі необхідності;

·                     створення сучасної інформаційно-аналітичної бази по контингенту пацієнтів-учасників АТО, їх потреб в реабілітації та її результатів.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ЩОДО НАДАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК УЧАСНИКАМ БОЙОВИХ ДІЙ (АТО)