|
| |
27 червня 1709 року поблизу Полтави, центру одного із полків козацької гетьманщини, відбулась подія, яка на довгий час визначила подальший хід світової історії — битва між військами короля Швеції Карла ХІІ та царя Московії Петра І. Участь у Полтавській битві з обох сторін брали окремі загони українських козаків гетьманів І.Мазепи та І. Скоропадського, запорожці К. Гордієнка. Окрім таких далекосяжних геополітичних наслідків для європейського континенту, як вихід на широку політичну арену нового потужного гравця , Російської імперії, Полтавська битва стала останньою спробою Козацької України позбутися московської залежності та поновити колишні права і вольності.
Меморіалізація Поля Полтавської битви найбільш активно триває протягом ХІХ – початку ХХ століть. Особливого розмаху цей процес досяг напередодні 200-ліття Полтавської битви. В ході святкових заходів з нагоди ювілею поряд з Братською могилою загиблих російських воїнів та Святосампсоніївської церкви 27 червня 1909 року було відкрито Музей історії Полтавської битви. Натхненником створення музею та його першим завідувачем став знаний на Полтавщині історик громадський діяч, викладач Полтавського Петровського кадетського корпусу Іван Павловський.
Основу колекції першого музею склали велика кількість портретів учасників Північної війни 1700-1721 років, зразки холодної та вогнепальної зброї, предмети побуту. На жаль, в ході буремних післяреволюційних подій 1917-1918 років музей зазнав кількох пограбувань. Залишки колекції рятує І. Павловський.
Відновлює своє існування Музей історії Полтавської битви у 1950 році в приміщенні колишнього госпіталю ветеранів останньої російсько-турецької війни 70-х років ХІХ століття. Музейна збірка поповнювалася експонатами з Полтавського краєзнавчого музею, Київського історичного та художнього музеїв, Артилерійського історичного музею Ленінграда, Ермітажу.
1981 року Музей історії Полтавської битви та комплекс пам'ятників, пов'язаних з баталією, оголошено державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви», загальною площею понад 700 га. Серед унікальних експонатів музею: особисті речі Петра І, портрети українських гетьманів Б. Хмельницького, І. Скоропадського, Д. Апостола, І. Мазепи, К. Розумовського, шведського короля Карла ХІІ, полотна західноєвропейських, російських та українських художників-баталістів ХVІІІ - середини 50-х років ХХ століть. Експозиція музею містить оригінальну холодну та вогнепальну зброю періоду Північної війни, медалі, гравюри.
Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» нині є провідним регіональним науково-просвітницьким центром з вивчення історії України-Гетьманщини в загальноєвропейському контексті. Заповідник є учасником та організатором багатьох міжнародних та вітчизняних науково-практичних конференцій з дослідження проблематики Великої Північно війни, входить до складу міжнародної асоціації військово-історичних музеїв світу під егідою ЮНЕСКО (ІАМАМ), включений до всесвітнього туристичного маршруту.
В. Сальніков.
| |
|
|